Люблю життя, як той ковток води у спеку,
Як в рідний край летить стрункий лелека,
Як посмішку святу моєї мами,
Як Бог, Його любов, що поруч з нами!
І очі після сну я відкриваю,
Я відпочила й знов в дорогу вирушаю,
Я знову сильна, бо матуся підкормила,
Її любов мене так сильно обігріла!
І можу знову я по світу мандрувати,
Вас, любі друзі, теж любов’ю зігрівати!
Що маємо, те, зазвичай, ми віддаємо,
І що дають теж інколи ми п’ємо.
Та хай Господь мене сьогодні напуває,
Що мені треба Він за всіх найкраще знає!
Згадаймо любі, що Він нині народився,
Сам Бог прийшов у світ і нам відкрився!
Нехай любов Його нас завжди надихає!
І хай там що, нехай рука Його тримає!!!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 7175 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Полёт Духа – Возврат Домой в Небесную Обитель… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Что такое Человек?..
Это Незримо-Вечная Небесная Душа и Осязаемо-Чувствуемое Физическое Тело…, Отягощённое Весомыми Пороками, как якорями, приковывающими Наш Вечный Дух к Бренно-Ничтожному Земному Телу…
…к Телу - Мнимой Реальности… Ложного Восприятия… Ничтожного Физического Существования…
…Вместо Истинно-Духовной Вселенской Жизни…
…Во Все Времена… Во Все Эпохи…
…Вне Зависимости от Пространства… от Форм Существования и Проявления Духа в Материи - Мысли… Действия… Вселенского Смысла…
Невесомо-Неведомые Прозрачные Крылья, Волнующе-Трепетно Зовущие Нас в Небо…
…и Гибнувшие…
…от Нашего Вынужденного Духовного Без-ДЕЙСТВИЯ и Без-ДЕЛИЯ…
…Чугунные Шары на ногах Человеческих…, не позВОЛЯющие до Определённого Момента Духу Небесному покинуть Тюрьму Тела Земного…
