“Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий і страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!” (Малахії 4:5-6)
Ти з християнської сім’ї,
Та треба каятись тобі.
Багато ти про Мене знаєш.
Це добре — Біблію читаєш,
Та не живу Я у тобі,
Ти ще у власному гріху.
Себе “нормальним” називаєш,
Насправді ти Мене не знаєш.
... Прости батькам, прости гріхи,
Їх лицемірство їм прости!
Прости! Й вони Мене не знають,
Тому подвійне життя мають...
Як сумно бачити народ,
Що п’є із каламутних вод.
Люблю тебе й батьків кохаю,
Серця до дружби закликаю!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : *** - Анастасия Стайкова Однажды я вдруг поняла, что жизнь не принадлежит человеку! У меня ещё не было конкретных мыслей о Боге. Просто "случайно" родилось это стихотворение, я стала над ним думать и поняла эту простую истину) Я поняла вдруг, что всё может в любой момент вдруг раз, и закончиться... И я ничего не смогу изменить, ничего поделать с этим сейчас...
Но дальше этого мои мысли тогда не пошли, я "побоялась" немножко, но ещё тоже не услышала призыва, а пошла себе жить дальше))
